Рухливі ігри для учнів 5 класу

Рухливі ігри

екологічного спрямування

“Як тварини грають у квача”

Гравці діляться на дві команди і стають шеренгами один навпроти одного на відстані 3 – 4 м. За командою одна група “тварин” втікає, а інша наздоганяє їх. Проте вони мають рухатися по-особливому, імітуючи тварин. Наприклад, в одній грі – стрибаючи, як жаби, в наступній – високо піднімаючи ноги, як чаплі, на бокових частинах ступні, як ведмідь. Учитель також може запропонувати учням наздоганяти один одного, як це робили, наприклад, казкові зайчики, жителі тропічних лісів, мавпи чи пінгвіни.

За кожного спійманого гравця команда отримує 1 очко. При повторі гри діти міняються ролями. Перемагає та команда, що першою набрала необхідну кількість очок.

“У зоопарку”

Діти розподіляються на дві команди і шикуються в дві шеренги, відстань між якими 5 – 10 кроків. Гравці кожної команди по черзі зображають певну тварину за допомогою різних рухів, жестів, міміки та інших. Як тільки її “розсекретили”, одна команда втікає, а інша – наздоганяє. Впіймані переходять на бік суперників. Потім команди міняються ролями і гра триває. Перемагає та команда, яка має більше впійманих.

“Хто спритніший”

Всі учні отримують етикетки з назвами тварин, їх прикріплюють таким чином, щоб школярі, розміщені по колу, без труднощів могли прочитати їх назви. Серед них мають бути назви птахів, комах, риб, звірів. У центрі кола стоїть ведучий.

Завдання гравців – домовитися зі своїм “родичем” певним умовним знаком (кивком голови, підморгуванням, помахом руки) і швидко помінятися місцями. Якщо тварина ведучого до складу тварин, представники якої міняються місцями, він має зайняти одне з місць, що звільнилося. Той, хто залишився – ведучий.

Якщо міняються “тварини” інших класів, ведучий повинен швидко, до того, як вони займуть свої місця, назвати ще одного представника цього класу. У такому випадку ведучим стає той, хто останнім дістався до свого місця.

“Знайди свій дім”

Кожен з гравців отримує назву певної рослини чи тварини різних природних угрупувань (лісу, ґрунту, водойми тощо). Кілька з них, що стоять на відстані 10 – 12 м від усіх учнів і один від одного, за командою вчителя показують назви цих угрупувань, а учні, що стоять уряд, наввипередки біжать туди (до того учня), де їхня тварина чи рослина в природі зустрічається. Виграє команда, що першою прибіжить і візьметься за руки. При повторі учні міняються назвами.

“Хто де живе”

Гравці діляться на дві команди і стають в колону по одному або в шеренгу. Кожну команду вчитель розраховує по порядку (1, 2, 3 і т. д.). Між двома на однаковій відстані розміщено три кола (гімнастичні обручі), які символізують “Ліс”, “Повітря” і “Воду”. Учитель називає звіра, птаха або рибу і номер. З кожної команди учасники, які мають цей номер, біжать до кола, де вони “живуть”. Той гравець, який швидше прибіжить, виграє або його команді нараховується очко.

 Рухливі ігри

з інтелектуальним навантаженням

“Чарівний м’яч”

Учитель з м’ячем в руках стоїть у центрі кола, утвореного дітьми, ї каже: “М’яч лови та споріднене слово до слова, що назву, скажи”. Запропоновані педагогом слова: веселка (веселитися), вітряк, весна, ластовиння, хмарно, соняшник, береза, жовтень, липень ...

“Веселі жабки”

Дітям, які стоять у шерензі, пропонується згадати слово із заданим звуком і кожному своє слово прострибати по горобчиках (обручі). Скільки складів у слові – стільки горобчиків “жабка” має прострибати.

“Що сказав бубон”

Дві команди шикуються в шеренгу. Педагог б’є в бубон, а діти відгадують, що за слово загадав бубон – скільки ударів, стільки й складів у слові. Виграє та команда, у якій діти швидко і без помилок добирають слова із заданою кількістю складів.

“Веселе коло”

Діти йдуть по колу один за одним, педагог називає звуки української мови. Треба присісти, почувши голосний: А (присіли); Б, В, Г (йдуть).

“Вервечка”

Діти стають один за одним і кладуть руки на плечі попереднього. Першим стає найменший. Остання дитина в ланцюжку виконує якесь завдання, біжить на перед і стає першою. Тур закінчується, коли перша дитина опиняється останньою.

I варіант. Називай, від кого або від чого одержується: молоко – від корови; масло – з молока; яйця ...; м’ясо ...; мед ...; олія ...; сир ...; цукор ...; хліб...

II варіант. Замініть за зразком: цегляний будинок – будинок з цегли; снігова баба ...; солом’яний бичок ...; срібна ложечка ...; фанерні двері ...; шкіряний м’яч ...; шовкова тварина ...

Рухливі ігри

з математичним змістом

“Спритні фігури”

Учні поділені на дві команди. Вчитель показує дітям картинки із зображенням геометричних фігур (круг, квадрат, трикутник, многокутник, овал тощо).

Обидві команди повинні за визначений час вишикуватися у формі заданої фігури (гравці повинні перебувати на відстані витягнутої руки один від одного).

Перемагає команда, яка першою і більш точно виконає завдання.

“Математичне коло”

Учні класу шикуються в коло. У руках одного з гравців волейбольний м’яч. За командою вчителя, він кидає м’яч іншому гравцеві і водночас називає приклад на одну дію, який починається з числа, що дорівнює числу всіх гравців. Учень, що зловив м’яч, повинен усно обчислити приклад і, придумавши наступний, кинути м’яч іншому гравцеві.

Примітка: наступний приклад повинен починатися з числа, що є розв’язком попереднього.

“Естафета математична”

 Гравців розподіляють на дві команди. Напроти кожної команди на відстані 8 – 12 м від лінії старту на підлозі лежить плакат з математичними завданнями (дошка, покладена на підлогу), крейда. За командою вчителя капітани біжать до математичних завдань, розв’язують одне з них, повертаються назад, торкаються витягнутої руки гравця, який стоїть попереду, і стають у кінець колони. Наступні виконують те саме завдання. Виграє команда, яка раніше закінчила естафету.

“Через один”

Учні класу шикуються в одну шеренгу. За командою вчителя розраховуються на “перший-другий”. Учитель називає одне за одним будь-які числа, вже знайомі дітям. Якщо число парне – 2-гі номери присідають, 1-ші стають навшпиньки, піднімають руки вгору і плескають у долоні. Якщо не парне – 1-ші номери присідають.

“Блискавичне ділення”

 Учні шикуються в кола по троє. Кожен гравець отримує назву: діти, що стоять першими –  “двійки”, другими – “трійки”, третіми – “п’ятірки” (варіанти можуть бути різні). У середині кола стоїть ведучий. Учитель називає числа яке ділиться без остачі на одне з чисел: 2, 3, 5 або на кілька з них, або не ділиться на жодне з них. Учні, що виконують роль “дільників” даного числа, повинні швидко поміняться місцями зі своїми сусідами за часовою стрілкою. Завдання ведучого – якнайшвидше зайняти місце одного з гравців. Учасник гри, який залишися без місця, стає ведучим.

Якщо вчитель називає число, яке ділиться одночасно на два числа, то мінятися місцями повинні “двійки” і “трійки”. Якщо число, назване вчителем не ділиться на жодне з чисел, всі учасники гри повинні швидко плеснути в долоні.

“Швидко по місцях”

Кожен гравець отримує картку, на якій записано математичний вираз на одну або дві дії, розв’язком якого є одне з чотирьох чисел (наприклад 8, 12, 15, 20). Четверо учнів стоять окремо від решти гравців на відстані 8 – 12 м і окремо один від одного. У руках у них картки з одним з вищезгаданих чисел. За командою вчителя вони показують ці картки, а учні, що стоять окремо, наввипередки біжать до того учня, чия картка є розв’язком їхнього завдання. Виграє команда, яка першою прибіжить і візьметься за руки. При повторі гри учні міняються картками.

“Хто швидше”

Гравці шикуються у дві шеренги, відстань між якими 10 – 12 м. Учасники кожної команди отримують номери по порядку. Між двома шеренгами на рівні відстані від них накреслено коло або лежить гімнастичний обруч. Учитель називає приклади. Учасники обох команд, номери яких є розв’язками цих прикладів, біжать до кола. Той гравець, хто швидше прибіжить, виграє, або цій команда нараховується очко.

Варіанти гри: учасники стрибають до обруча на одній або двох ногах, біжать на п’ятах тощо.